Як розрахувати луг: SAP-значення і мильний калькулятор для домашнього мила

Помилка на 2% лугу в один бік — і брусок або їсть шкіру, або лишається мильним кисілем, що не тримає форму. Я це знаю не з книжки. Перевіряла власноруч. Найприкріше, що рецепт при цьому виглядає бездоганно: гарні олії, приємні пропорції, акуратні грами — а на виході щось, чим митися страшно. Уся справа в одному числі, яке не можна вгадати на око. Скільки саме їдкого натру з'їсть конкретний набір олій — рахується через SAP-значення і мильний калькулятор, і саме тут новачки спотикаються найчастіше. Розберу, як це працює насправді, без магії і без зайвого страху перед лугом.

Що таке SAP-значення і чому воно важливе для миловара

SAP-значення — це кількість лугу, потрібна щоб повністю омилити один грам конкретної олії. Звучить сухо. Але без цього числа я не варю жодної партії, навіть найпростішої.

Якщо точніше, у класичному вигляді SAP показують через гідроксид калію — скільки міліграмів KOH треба на грам жиру. А я ж варю тверде мило, мені потрібен їдкий натр, NaOH. Тому беру калійне SAP і ділю на 1.403. Для оливкової, наприклад, KOH SAP ≈ 190, а NaOH виходить 190 ÷ 1.403 = 0.1354. Оце 0.1354 і є моє робоче число для бруска з оливою.

Чому в кожної олії воно своє? Бо кожна складається з різних жирних кислот, а вони по-різному «з'їдають» луг. Олія з важчими, насиченими кислотами потребує більше лугу на грам — вище SAP. І коли я мішаю кілька олій в одній партії, рахую луг для кожної окремо, а потім складаю докупи. Інакше ніяк.

Один раз я цього не зробила. Поспішала, накидала рецепт «на око», бо думала, що різниця між оливою й кокосом копійчана. Перелила лугу десь на 3%. Маса застигла нормально, брусок виглядав красиво — кремовий, щільний. А через кілька днів, коли я провела ним по зап'ястю, шкіру почало пощипувати й стягувати, ніби содою натерла. Виміряла pH — за десятку, ближче до 11. Викинула всю партію, шість брусків. Досі прикро згадувати, бо олія була недешева.

Відтоді ручний розрахунок я роблю радше щоб розуміти, що відбувається. А остаточно завжди переганяю через калькулятор. Він і SAP врахує, і пережир, і пропорції води — у мене виходить точніше, ніж олівцем на полях записника.

І ще про пережир, бо тут люблять плутати. Пережир — це той відсоток олії, що зумисне лишається неомиленим, щоб мило не сушило. Для 5% я множу луг на 0.95. Але навіть високий пережир не врятує, якщо саме SAP узяли не те. Мило все одно буде їдким. Перевірено зап'ястям.

Який луг обрати: NaOH чи KOH?

Перше, що питаю кожного, хто пише мені про перший рецепт: тверде мило плануєш чи рідке? Бо від цього залежить, який луг тобі взагалі брати. Це не дрібниця.

Для твердого бруска — натрій гідроксид, NaOH, він же їдкий натр. Білі гранули чи лусочки, які я зберігаю в щільно закритій банці подалі від вологи, бо вони тягнуть на себе воду з повітря миттєво. А для рідкого або м'якого мила потрібен зовсім інший — калій гідроксид, KOH, їдкий калій. Два різні гідроксиди для двох різних результатів. Сплутати їх — означає зіпсувати партію ще до того, як ти підійдеш до каструлі.

І ось тут починається найважливіше, через що люди раз за разом помиляються. SAP-значення — та сама цифра, що показує, скільки лугу треба на грам конкретної олії — рахується по-різному для цих двох. Власне, саме SAP-значення в довідниках наводять для KOH: це кількість міліграмів калію гідроксиду, потрібна, щоб повністю омилити один грам жиру. Повністю. До останньої краплі олії, що перетвориться на мило.

А для натрію значення менше. Приблизно в 1,4 рази. Точніше — ділиш KOH-значення на 1,403, і отримуєш натрієве. Для оливкової, наприклад, KOH-значення близько 190, а натрієве виходить уже 0,1354. Бачиш різницю в масштабі? Тому коли хтось бере довідникову цифру для калію й застосовує її до твердого бруска з натрієм — він закладає лугу майже в півтора рази більше, ніж потрібно. І це вже не мило виходить, а пекуча штука, від якої шкіра червоніє. Я таке нюхом чую, коли мені описують симптоми — одразу думаю про переплутаний луг.

Калій має ще одну підступну деталь, яку новачки проґавлюють постійно. Той KOH, що ти купуєш — здебільшого не чистий. Комерційний має чистоту близько 90%. Десять відсотків там — домішки. І це означає, що результат розрахунку треба ділити на 0,9, інакше лугу фактично виявиться замало, мило недоомилиться і лишиться масним, м'яким, неприємним. У натрію такої поправки зазвичай не роблю — він іде чистіший.

Мене це колись дратувало, чесно. Здавалося — навіщо стільки коефіцієнтів, поділити, помножити, врахувати чистоту. Поки не зрозуміла, що кожна з цих цифр стоїть між нормальним бруском і зіпсованою роботою на пів дня. Тепер ці поправки в мене на автоматі, як перевірити, чи закрита банка з лугом.

Раджу так. Якщо ти тільки починаєш — починай із твердого мила і натрію. KOH і рідке мило складніші: там і чистота 90% грає, і поведінка маси інша, і помилитися простіше. Хоча знаю людей, які одразу пішли в рідке й кажуть, що їм навіть зрозуміліше — тут, мабуть, від складу голови залежить. Але як на мене, твердий брусок прощає більше.

І ще одне, що повторюю завжди: не рахуй ці значення в голові і не бери чужу цифру наосліп. Те, який луг ти обрав — натрій чи калій — це перше, що ти вказуєш у мильному калькуляторі, перш ніж він узагалі почне рахувати. Він уже знає, як перевести KOH-значення в натрієве, і сам додасть поправку на чистоту калію, якщо ти позначиш, що береш комерційний.

Як розрахувати кількість лугу для мила з кількох олій

Беру рецепт, де олій кілька. Скажімо, оливкова, кокосова й трохи рицинової — звичайний набір для бруска, який і миє, і не сушить. І ось тут починається те, що багатьох новачків лякає, хоча насправді лякатися нема чого. Рахується кожна олія окремо.

Логіка проста, як рахунок у крамниці. У кожної олії є своє SAP-значення — кількість лугу, потрібна, щоб омилити один грам цього жиру. У кокосової одне, в оливкової інше, у рицинової третє. Тому я не можу взяти загальну вагу всіх олій і просто помножити на якесь усереднене число. Так не вийде. Точніше, вийде брусок, який або пересушить шкіру, або лишиться масний і не застигне до пуття.

Тож для кожної олії я роблю одну дію: маса цієї олії множиться на її SAP-значення для натрієвого лугу. Маса оливкової × її SAP. Маса кокосової × її SAP. І так далі по всьому списку. У мене виходить кілька окремих чисел — скільки лугу з'їсть кожна олія поодинці. Потім я ці числа просто складаю докупи. Сума й буде загальною кількістю натрієвого лугу на всю партію. Без жодної магії — звичайне додавання.

Тут є один момент, на якому легко перечепитися, і я сама колись плуталась. SAP-значення бувають для натрієвого лугу й для калієвого. Для твердого мила беру натрієвий — NaOH. Для рідкого — калієвий, KOH. Це різні числа для тієї самої олії. Калієвого треба приблизно в 1,4 раза більше на той самий грам жиру. Якщо схопити не той стовпчик у таблиці — розрахунок поїде. Перевіряю двічі, який тип лугу беру, перш ніж щось множити.

Тепер про пережир — мою улюблену частину, бо саме він робить брусок добрим до шкіри. Пережир — це той відсоток олії, що лишається в милі неомиленим, доглядає шкіру й заразом страхує від того, щоб у бруску не лишилося вільного лугу. Якщо я хочу 5% пережиру, то беру ту суму лугу, яку щойно нарахувала по всіх оліях, і множу на 0,95. Тобто свідомо кладу лугу трохи менше, ніж треба було б на повне омилення. На п'ять відсотків менше. Частина олії так і лишається жиром — і це добре. Для звичайного бруска мені вистачає 5%. Для сухої шкіри піднімаю вище, але про конкретні цифри пережиру в іншому місці вже писала.

Звучить як проста арифметика. Маса на SAP, скласти, помножити на 0,95. І воно справді так. Тільки руками я це майже не рахую — і вам не раджу. SAP — числа усереднені, вони трохи гуляють від партії до партії олії, від виробника до виробника. Тому остаточну цифру я завжди заганяю в мильний калькулятор. Завжди. Він враховує і SAP кожної олії, і пережир, і пропорцію води, і навіть чистоту калієвого лугу, якщо варю рідке мило, бо комерційний KOH здебільшого 90-відсотковий, і на цю чистоту теж треба ділити. Ручний рахунок я тримаю радше для розуміння, що там усередині відбувається. А не як остаточну істину над каструлею.

Найприкріша помилка, яку бачу в новачків — забути якусь олію. Поклала в рецепт ложку рицинової «для пінки», а в розрахунок її не вписала. І все, баланс лугу вже трохи не той. Кожна олія, навіть у мізерній кількості, з'їдає свою порцію лугу й має бути в розрахунку. Усі до однієї.

І ще одне, що варто тримати в голові, бо тут люди плутаються постійно. Високий пережир — це не страховка від помилки в розрахунку лугу. Мене саму це колись здивувало. Можна закласти хоч 15% пережиру, але якщо лугу нарахувала більше, ніж треба — брусок усе одно вийде їдкий. Пережир і безпека лугу — речі пов'язані, та не одне й те саме. Тому я не покладаюся на «ну там же багато олії, простить». Не простить.

Воду, до речі, теж рахую — частіше беру 33–38% від загальної маси олій. Скажімо, на 500 г олій це виходить близько 165 г води, якщо взяти третину. І луг — у воду, в прохолодну, ніколи навпаки. Окуляри, рукавички, посуд не алюмінієвий, кватирка відчинена. Луг розчиняю, даю розчину прохолонути до 35–45°C, і тоді вже зводжу з оліями, коли вони приблизно такої ж температури. А до того — спокійно сиджу над калькулятором і ще раз дивлюся, чи всі олії на місці й чи той стовпчик SAP я взяла.

Чому мильний калькулятор — обов’язковий інструмент

SAP-значення, яке ти береш із таблиці, — це усереднена цифра. Не точна. Та сама оливкова олія з різних партій може мати трохи інше число, бо склад жирних кислот плаває залежно від врожаю, від регіону, від того, як її віджимали. Різниця невелика, але вона є. І коли я рахую луг руками за формулою «маса олії × SAP-значення», я фактично спираюся на середнє по лікарні, а не на конкретну пляшку, що стоїть у мене на столі.

Тому ручний розрахунок — це для розуміння, як воно влаштовано. Не для роботи.

Мильний калькулятор бере на себе все те, де легко налажати. SoapMath, SoapCalc, Soapmaid — будь-який із них враховує одразу купу речей, які я в голові тримати не хочу. Тип лугу передусім: NaOH для твердого бруска, KOH для рідкого чи м'якого. Переплутаєш — і весь розрахунок поїде, бо для одного й того ж жиру SAP для калію приблизно у 1,4 раза вищий. Калькулятор ще й чистоту KOH ділить на 0,9, бо комерційний зазвичай 90-відсотковий, а про це новачок майже завжди забуває. Я теж колись забула.

Туди ж і пережир, і пропорції води — 33–38% від маси олій, якщо коротко. Вбиваєш свої олії по грамах, ставиш потрібний відсоток пережиру, і програма видає кількість лугу, з якою брусок не виїдатиме шкіру. Це справді знімає половину тривоги.

Я навіть коли рецепт знаю напам'ять — однаково проганяю через калькулятор. Звичка. Бо одна забута олія в рецепті, навіть якихось 20 грамів рицинової для піни, зсуває потребу в лузі, а недорахований луг — це вже не косметика, це хімічний опік у бруску. І ось що мене досі дратує: люди думають, ніби високий пережир їх врятує від помилки в лузі. Не врятує. Якщо луг порахований криво, мило буде їдким навіть із пережиром 15%.

Тож порядок у мене простий: спочатку калькулятор, потім ваги, і тільки потім окуляри з рукавичками й луг — у воду, ніколи навпаки.

Які помилки призводять до їдкого або слизького мила

Найгидкіша помилка, яку я бачила в чужих рецептах, — підставити SAP-значення не того лугу. Звучить дрібно. Воно не дрібне. SAP — це скільки міліграмів їдкого калію треба на грам олії, щоб та повністю омилилася, і для натрієвого лугу число рахується інакше: береш калійне значення й ділиш на 1,403. Для оливкової, наприклад, калійне SAP десь 190, а натрієве виходить уже 0,1354. Відчуваєш різницю? Калійне приблизно в 1,4 раза більше. Якщо людина варить тверде мило на NaOH, а у формулу зачерпнула калійне число, лугу набереться надміру. Брусок виходить їдкий, кусючий, шкіру стягує до писку.

І навпаки буває. Хтось рідке мило на калії рахує за натрієвим SAP — недокладе лугу, маса лишається слизькою, недоомиленою, олія плаває й гіркне. Слизьке. Неприємне. Не миє.

Окремий клопіт із чистотою калію. Комерційний їдкий калій зазвичай 90-відсотковий, тому пораховану кількість ділять на 0,9 — інакше реального лугу буде менше, ніж думаєш, і знову маса не дотягне. Натрієвий цього трюку не потребує. От тут люди й плутаються найчастіше: беруть гарну формулу, але забувають, що в банці не чистий калій, а з домішками. Дрібниця на 10%. А партію тягне в слиз.

Тепер про олії, які «ну то ж краплина». Ігнорувати дрібні добавки — це теж шлях до перекосу. Кожна олія має своє SAP, бо складена з різних жирних кислот, і кожна забирає свою порцію лугу. Якщо ти 20 грамів рицинової кинула «для піни» й не врахувала в розрахунку, луг, що мав піти на неї, залишиться вільним. Вільний луг — це той самий кусючий брусок. Тому в калькуляторі я вписую все. До останнього грама касторки. Дратує, коли бачу рецепт, де «основні олії пораховані, а решта на око». На око тут не працює.

Найхитріша пастка — віра, що пережир урятує. Логіка ніби струнка: лишу 5% олії неомиленими, і навіть якщо помилюся з лугом, надлишок жиру його зв'яже. Не зв'яже, якщо початковий розрахунок кривий. Пережир ставлять множенням лугу на 0,95 при тих самих п'яти відсотках — він пом'якшує, додає тій шкірі кондиціонування, дає невеликий запас. Запас. Не індульгенцію. Якщо ти підставила SAP не того лугу або проґавила половину олій, надлишок у п'ять відсотків просто потоне в тій помилці, і брусок усе одно вийде їдкий. Я довго не вірила в це, поки не побачила на власні очі чужу партію з пережиром 8%, що однаково виїдала руки — бо людина рахувала за калійним SAP замість натрієвого. Вісім відсотків. І все одно кусалося.

Тому я не покладаюся на свою голову й калькулятор лише в ній. Хоч сто разів порахуй ручкою — однаково жени рецепт через SoapCalc чи будь-який нормальний мильний калькулятор, де враховано і SAP, і пережир, і чистоту калію, і воду. SAP-значення ж усереднені, від партії олії трохи гуляють. Калькулятор не злиться, не пропустить касторку, не сплутає калій із натрієм о другій ночі, коли ти втомлена. Я плутала. Тверезо. Тому тепер перевіряю двічі, і другий раз — уже в калькуляторі.

Підготовлено за матеріалами:
Understanding SAP Values — SoapMath (soapmath.com)
Selecting Oils for Soapmaking — SoapMath (soapmath.com)
Explaining SAP values — Soapmaid (soapmaid.com)
SoapCalc (soapcalc.net)
Lye Calculator — Soap Guild (soapguild.org)